Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/струпкий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
струпкий
Берлін: Українське слово, 1924

Струпки́й, а́, е́. О пути: покрытый замерзшею грязью, кочковатый. Струпка дорога, бо кал замерз погружений. Волч. у.