Словарь української мови (1924)/струпішати
| ◀ струпіти | Словарь української мови С струпішати |
струпкий ▶ |
|
Стру́пішати, шаю, єш, струпіші́ти, ші́ю, єш, гл. Разложиться. Лежить козак молоденький, на нім тіло почорніло, а від вітру струпішіло. Нп.
| ◀ струпіти | Словарь української мови Борис Грінченко С струпішати |
струпкий ▶ |
|
Словарь української мови — С
струпішати
Борис Грінченко
1924
Стру́пішати, шаю, єш, струпіші́ти, ші́ю, єш, гл. Разложиться. Лежить козак молоденький, на нім тіло почорніло, а від вітру струпішіло. Нп.