Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/струпіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
струпіти
Берлін: Українське слово, 1924

Струпі́ти, пі́ю, єш, гл. Покрываться струпьями.