Словарь української мови (1924)/стручкуватий
| ◀ стручечок | Словарь української мови С стручкуватий |
стручок ▶ |
|
Стручкува́тий, а, е. 1) Стручковый. Стручкуватий горох. 2) Объ овчинѣ: въ завиткахъ. Стручкувата вовна на кожусі. НВолын. у.
| ◀ стручечок | Словарь української мови Борис Грінченко С стручкуватий |
стручок ▶ |
|
Словарь української мови — С
стручкуватий
Борис Грінченко
1924
Стручкува́тий, а, е. 1) Стручковый. Стручкуватий горох. 2) Объ овчинѣ: въ завиткахъ. Стручкувата вовна на кожусі. НВолын. у.