Словарь української мови (1924)/стручувати
| ◀ стручок | Словарь української мови С стручувати |
струччя ▶ |
|
Стру́чувати, чую, єш, сов. в. стру́тити, чу, тиш, гл. Сталкивать, столкнуть. Струтити їх з неба. Гн. II. 219.
| ◀ стручок | Словарь української мови Борис Грінченко С стручувати |
струччя ▶ |
|
Словарь української мови — С
стручувати
Борис Грінченко
1924
Стру́чувати, чую, єш, сов. в. стру́тити, чу, тиш, гл. Сталкивать, столкнуть. Струтити їх з неба. Гн. II. 219.