Словарь української мови (1924)/стріляти

by Борис Грінченко

◀ стріляний

Словарь української мови Борис Грінченко С стріляти

стрімголов ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Стріля́ти, ля́ю, єш, сов. в. стре́лити, стрі́лити, лю, лиш, гл. Стрѣлять, выстрѣлить. Чоловік стріляє, а Бог кулі носить. Ном. Ой як стрелив Бондаренко, — гусарина встрелив. КС. 1862. III. 537. Стефан в серце стрілив. Лукаш. Ой як стрілив, — царя вцілив. АД. I. 146.