Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/стрімголов

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
стрімголов
Берлін: Українське слово, 1924

Стрі́мголов, нар. Стремглавъ, опрометью. Стрімголов було кидається з хати. МВ. I. 46. Крикнула хозяйка з ляку, та стрімголов на двір. Рудч. Ск. II. 59.