Словарь української мови (1924)/стрімголов
Зовнішній вигляд
◀ стріляти | Словарь української мови С стрімголов |
стрімкий ▶ |
|
Стрі́мголов, нар. Стремглавъ, опрометью. Стрімголов було кидається з хати. МВ. I. 46. Крикнула хозяйка з ляку, та стрімголов на двір. Рудч. Ск. II. 59.