Словарь української мови (1924)/стрімкий

by Борис Грінченко

◀ стрімголов

Словарь української мови Борис Грінченко С стрімкий

стрімко ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Стрімки́й, а́, е́. 1) Высокій, тонкій и високій; крутой. Стрімка хата. Канев. у. Цей причілок дуже стрімкий. 2) Стоймя стоящій (о пахоти). Як кидаєш зерно на стрімку ріллю, то зерно западає глибоко. Волч. у.