Словарь української мови (1924)/стрімко

by Борис Грінченко

◀ стрімкий

Словарь української мови Борис Грінченко С стрімко

стрімляк ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Стрі́мко, нар. 1) Ровно въ высоту. Очі грають, стан високий стрімко розігнувся. К. МБ. III. 247. 2) Круто. Стрімко крокви поставив. Канев. у. 3) Остроконечно. Не верши стіжка стрімко. Рк. Левиц.