Словарь української мови (1924)/стріп

by Борис Грінченко

◀ стрінути

Словарь української мови Борис Грінченко С стріп

стріпнути ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Стріп, пу, м. 1) Куча (дерева, напр). Шух. I. 178. 2) ? Я з стодоли та у стріп, накрив мене житній сніп. Нп.