Словарь української мови (1924)/стріпнути

by Борис Грінченко

◀ стріп

Словарь української мови Борис Грінченко С стріпнути

стріпотати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Стріпну́ти, ну́, не́ш, гл. = Стрепенути. Стріпнула сивими крильцями. Грин. III. 362. Стріпне залізом, — залізо забряжчить на їй. МВ. (О. 1862. II. 102).