Словарь української мови (1924)/стріпотати

by Борис Грінченко

◀ стріпнути

Словарь української мови Борис Грінченко С стріпотати

стріскати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Стріпота́ти, стріпоті́ти, чу́, ти́ш, гл. = Стрепенути. Крилоньками стріпотіли. Чуб. V. 1087.