Словарь української мови (1924)/стугавіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
стугавіти
Берлін: Українське слово, 1924

Стуга́віти, вію, єш, гл. = Стужавіти. Боли б сонце, то стугавіла б земля швидко, а то мокрячина. Камен. у.