Словарь української мови (1924)/стужавіти
| ◀ студонути | Словарь української мови С стужавіти |
стужитися ▶ |
|
Стужа́віти, вію, єш, гл. Затвердѣть (о размокшей землѣ, глинѣ и пр.). Не стужавіло, а потупали зараз, то й ями знать.
| ◀ студонути | Словарь української мови Борис Грінченко С стужавіти |
стужитися ▶ |
|
Словарь української мови — С
стужавіти
Борис Грінченко
1924
Стужа́віти, вію, єш, гл. Затвердѣть (о размокшей землѣ, глинѣ и пр.). Не стужавіло, а потупали зараз, то й ями знать.