Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/студонути

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
студонути
Берлін: Українське слово, 1924

Студону́ти, ну́, не́ш, гл. Сильно подуть, сильно повѣять. Вітер як студоне, так і людину б занесло наче. Пирят. у.