Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/стугон

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
стугон
Берлін: Українське слово, 1924

Сту́гон, ну, м. Глухой гулъ, глухой стукъ. Чую, десь коло хати стугон, наче що довбало глину. Новомоск. у.