Словарь української мови (1924)/стугоніти

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ стугон Словарь української мови
Борис Грінченко
С
стугоніти 		студенець ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Стугоні́ти, ню́, ни́ш, гл. Глухо гудѣть. Коли вони чують — аж стугонить земля. Рудч. Ск. I. 147.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/стугоніти&oldid=504242