Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/стукотати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
стукотати
Берлін: Українське слово, 1924

Стукота́ти, чу́, тиш, гл. Стучать. Стукотить — грімотить, мов сто коней біжить.