Словарь української мови (1924)/стукотій

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ стукотати Словарь української мови
Борис Грінченко
С
стукотій 		стукотіння ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Стукоті́й, тія́, м. Безпокойный человѣкъ, надоѣдающій своимъ стукомъ, возней. Рк. Левиц.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/стукотій&oldid=504271