Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/стукотіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
стукотіти
Берлін: Українське слово, 1924

Стукоті́ти, чу́, чеш, гл. = Стукотати. В хаті у бідного ляда стукоче. Щог. В. 51.