Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/стусувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
стусувати
Берлін: Українське слово, 1924

Стусува́ти, су́ю, єш, гл. Колотить, тузить. Вхопили того бурсака за патли, виволокли з кадовба, давай його вихрити та стусувати. Стор. I. 45. Почав рвать на собі волосся і стусувать себе у груди. Стор. М. Пр. 23.