Словарь української мови (1924)/стухати

by Борис Грінченко

◀ стусувати

Словарь української мови Борис Грінченко С стухати

стьобати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Стуха́ти, ха́ю, єш, сов. в. сту́хнути, хну, неш, гл. 1) Потухать, потухнуть, стухнуть. Нехай свічі до півночі не стухають. Мет. 219. 2) Спадать, спасть (объ опухоли). 3) Худѣть. Поки багатий стухне, то убогий опухне. Ном. № 5677.