Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/стічно

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
стічно
Берлін: Українське слово, 1924

Сті́чно, нар. Ловко, проворно. Угор.