Словарь української мови (1924)/стішатися

by Борис Грінченко

◀ стічно

Словарь української мови Борис Грінченко С стішатися

сто ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Стіша́тися, ша́юся, єшся, сов. в. сті́шитися, шуся, шишся, гл. Радоваться, обрадоваться. Чуб. V. 862. Прийшов син з війська, оце мати стішиться. НВолын. у. Москаль аж стішився: ото, каже, волом їхати (гарно)! Драг. 2.