Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сувора

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сувора
Берлін: Українське слово, 1924

Суво́ра, ри, ж. Суровая рѣчь, внушеніе. Послухай старечої сувори. МВ. I. 30.