Словарь української мови (1924)/сувій
| ◀ суверток | Словарь української мови С сувій |
сувора ▶ |
|
Суві́й, во́ю, м. Свернутая штука холста. Мати (легенько їм згадається) самого лляного полотна два сувої дали. ЗОЮР. II. 286. Ум. Суві́йчик.
| ◀ суверток | Словарь української мови Борис Грінченко С сувій |
сувора ▶ |
|
Словарь української мови — С
сувій
Борис Грінченко
1924
Суві́й, во́ю, м. Свернутая штука холста. Мати (легенько їм згадається) самого лляного полотна два сувої дали. ЗОЮР. II. 286. Ум. Суві́йчик.