Словарь української мови (1924)/сукати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сукати
Берлін: Українське слово, 1924

Сука́ти, ка́ю, єш, (чу́, чиш), гл. 1) Сучить, ссучивать. 2) — бу́блики. Дѣлать баранки. Новомоск. у. (Залюб.). 3) — свічки́. Дѣлать свѣчи. 4) — ду́лі. Кукиши давать.