Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/суклятий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
суклятий
Берлін: Українське слово, 1924

Сукля́тий, а, е. Тоже, что и проклятий, но въ усиленномъ значеніи. Сукляті (черкеси) біля самісінького города вештаються й людей беруть. О. 1862. X. 114.