Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сукрутки

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сукрутки
Берлін: Українське слово, 1924

Сукру́тки, ків, м. мн. На ниткахъ ссучившіяся мѣста. Нитка у сукрутки збігається. НВолын. у.