Словарь української мови (1924)/сукуватий
| ◀ сукрутки | Словарь української мови С сукуватий |
сукупний ▶ |
|
Сукува́тий, а, е. Суковатый. Уставай, мила, привіз я дубину, тонку, та довгу, та сукувату. Чуб. V. 614.
| ◀ сукрутки | Словарь української мови Борис Грінченко С сукуватий |
сукупний ▶ |
|
Словарь української мови — С
сукуватий
Борис Грінченко
1924
Сукува́тий, а, е. Суковатый. Уставай, мила, привіз я дубину, тонку, та довгу, та сукувату. Чуб. V. 614.