Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сумливий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сумливий
Берлін: Українське слово, 1924

Сумли́вий, а, е. Постоянно печалящійся. Сумлива невістка, сумлива. Чуб. III. 206.