Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сумлінний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сумлінний
Берлін: Українське слово, 1924

Сумлі́нний, а, е. Добросовѣстный. Старшиною треба покласти чоловіка сумлінного. Конст. у. Сумлінна жінка. НВолын. у.