Словарь української мови (1924)/сумління

by Борис Грінченко

◀ сумлінно

Словарь української мови Борис Грінченко С сумління

сумний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Сумлі́ння, ня, с. Совѣсть. Ну, яке його сумління: рискаль украсти і казати що це мій. Камен. у. Хто чисте сумління має, той спокійно спить лягає. Ном. № 4435. Постава свята, а сумління злодійське. Ном. № 178.