Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/суп'ятитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
суп'ятитися
Берлін: Українське слово, 1924

Суп'яти́тися, п'ячу́ся, ти́шся, гл. Остановиться. Місяць над нею суп'ятивсь, дивиться, дивується. Г. Барв. 208.