Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сурганити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сурганити
Берлін: Українське слово, 1924

Сурга́нити, ню, ниш, гл. Шуточно: прясть. Було не савити, не варварити, та на сорочку сурганити. Ном. № 4007.