Словарь української мови (1924)/супочивок

by Борис Грінченко

◀ супостатський

Словарь української мови Борис Грінченко С супочивок

супочити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Супочи́вок, вку, супочи́нок, нку, м. Отдыхъ, отдохновеніе, успокоеніе. Дай ти, Боже, Николайку, легкі спочивки. Гол. I. 229. Чорним очам спання нема, ніжкам супочинку. Чуб. V. 164.