Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/супочити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
супочити
Берлін: Українське слово, 1924

Супочи́ти, чи́ну, неш, гл. Отдохнуть.