Словарь української мови (1924)/супротивець

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ супроти Словарь української мови
Борис Грінченко
С
супротивець 		супротивитися ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Супроти́вець, вця, м. Соперникъ, противникъ. Моть і Левон, се два супротивці: вони вже давно сперечаються за шинок: один набавить рату, другий ще більше. Брацл. у.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/супротивець&oldid=504778