Словарь української мови (1924)/супротивитися
| ◀ супротивець | Словарь української мови С супротивитися |
супротивний ▶ |
|
Супроти́витися, влюся, вишся, гл. Сердиться, враждовать. Зять на мене та й не дивиться, зять на мене супротивиться. Мет. 157.
| ◀ супротивець | Словарь української мови Борис Грінченко С супротивитися |
супротивний ▶ |
|
Словарь української мови — С
супротивитися
Борис Грінченко
1924
Супроти́витися, влюся, вишся, гл. Сердиться, враждовать. Зять на мене та й не дивиться, зять на мене супротивиться. Мет. 157.