Словарь української мови (1924)/сурмити

by Борис Грінченко

◀ сурмач

Словарь української мови Борис Грінченко С сурмити

сурмовий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Сурми́ти, млю́, ми́ш, гл. Трубить, играть на трубѣ. Рудч. Ск. II. 5. А тут кричать та в труби сурмлять. Котл. Ен. V. 63. Три дні сурмили смутно сурми. К. ЧР. 105.