Словарь української мови (1924)/сурмач
| ◀ сурма | Словарь української мови С сурмач |
сурмити ▶ |
|
Сурма́ч, ча, м. Трубачъ. К. ЧР. 427. Грин. III. 629. Господарь колись був у охочих козаках у Шрама сурмачем. К. ЧР. 65.
| ◀ сурма | Словарь української мови Борис Грінченко С сурмач |
сурмити ▶ |
|
Словарь української мови — С
сурмач
Борис Грінченко
1924
Сурма́ч, ча, м. Трубачъ. К. ЧР. 427. Грин. III. 629. Господарь колись був у охочих козаках у Шрама сурмачем. К. ЧР. 65.