Словарь української мови (1924)/сусідський

by Борис Грінченко

◀ сусідство

Словарь української мови Борис Грінченко С сусідський

сусідчин ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Сусі́дський, а, е. 1) Сосѣдскій. Вела невеличкого сусідського хлопчика. Левиц. I. 288. 2) Принадлежащій сусід'у 2. Достаточок був гарненький: сусідських хат зо три, чи з чотирі, клунька, комірки. Сим. 227.