Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сухуватий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сухуватий
Берлін: Українське слово, 1924

Сухува́тий, а, е. 1) Суховатый. 2) Худощавый. А я хлопець сухуватий в свого батька вдався. Лукаш. 126.