Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/суцільно

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
суцільно
Берлін: Українське слово, 1924

Суці́льно, нар. 1) Цѣльно. 2) Сплошь.