Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сучий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сучий
Берлін: Українське слово, 1924

Су́чий, а, е. 1) Сукинъ, собачій. Ой в шинкарки єдин син, сподобався мені, сучий син. Чуб. V. 20. 2) Су́че ви́м'я. Нарывъ подъ мышкой.