Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сучити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сучити
Берлін: Українське слово, 1924

Сучи́ти, чу́, чиш, гл. = Сукати. Кроять рушники із китаєчки, сунуть торочки з чорного шовку. Чуб. Сучи, моя мати, восковую свічу. Чуб. У, 325.