Словарь української мови (1924)/суятити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
суятити
Берлін: Українське слово, 1924

Суяти́ти, ячу́, ти́ш, гл. — кого́. Безпокоить кого. Вх. Зн. 68.