Словарь української мови (1924)/суятитися
| ◀ суятити | Словарь української мови С суятитися |
суятний ▶ |
|
Суяти́тися, ячу́ся, ти́шся, гл. Безпокоиться, хлопотать, изнуряться, существовать въ жалостномъ положеніи. Вх. Зн. 68.
| ◀ суятити | Словарь української мови Борис Грінченко С суятитися |
суятний ▶ |
|
Словарь української мови — С
суятитися
Борис Грінченко
1924
Суяти́тися, ячу́ся, ти́шся, гл. Безпокоиться, хлопотать, изнуряться, существовать въ жалостномъ положеніи. Вх. Зн. 68.