Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/суятник

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ суятний Словарь української мови
Борис Грінченко
С
суятник 		суятниця ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Суятни́к, ка́, м. 1) Безпокоящій, затрудняющій кого. Желех. 2) Безпокоящійся. Желех.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/суятник&oldid=505246