Словарь української мови (1924)/сходитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сходитися
Берлін: Українське слово, 1924

Схо́дитися, джуся, дишся, гл. 1) Сходиться. Ей, миряне, шевці, кравці, крамарі, шапарі, сходіться ради послухати, табаки понюхати. Ном. № 6124. 2) Сходиться, соединяться взаимно. Земля сходиться з небом. Чуб. I. 37.